ЧОВЕН, ВНА,
Човен, вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. Човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком. Грин. III. 676.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 467.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЧОВЕНЦЕ, ЦЯ, →← ЧОВГАТИСЯ, ГАЮСЯ, ЄШСЯ,